Тернопільський Став у Небезпеці

Водойма, яка є беззаперечною візиткою «файного міста», за кілька років має шанс перетворитися на болото.

Тернопільський Став у НебезпеціМісцеві науковці вже довго говорять про те, що Тернопільський став треба рятувати, а щоліта про це нагадує неприємний аромат від цвітіння водоростей, розносячись усією набережною. І, можливо, проблема залишалася б іґнорованою ще довго, якби рівень води у ставі не впав майже на метр — це серйозно занепокоїло громадських активістів та місцеву владу, яка врешті взялася за пошуки виходу із ситуації.

Водойма, рівних якій не багато

Тернопільському ставу приблизно стільки ж років, як і самому місту. Ян Амор Тарновський, засновник Тернополя і власник фортеці, 16 березня 1548 року отримав привілей на будівництво греблі та створення ставу. Того ж таки року в заплаві річки Серет з’явилася водойма, яка охороняла фортецю Тарновського від нападів турків і татар. Про це відома краєзнавиця Любомира Бойцун писала у своїй книжці. Відомо, що в XVI столітті довжина ставу сягала 7 км, а ширина — 2–3 км. Мандрівники зазначали, що Тернопіль розкинувся над гарним ставом, якому небагато рівних у Польщі. Водойма мала не лише рекреаційне, а й господарське значення. Тут працювали чотири млини, що приносило великі прибутки місту, а в самому озері розводили різну рибу, і навіть експортували її за кордон.

Тернопільський Став у Небезпеці

Сьогодні ж Тернопільський став не у найкращому стані. За весь час існування він не став повноцінним туристичним об’єктом, та й втратив своє господарське значення. Влітку тут влаштовують змагання з водно-моторного спорту. По водному плесу курсують два теплоплави. Практично оновлена набережна. Однак чи досить цього, щоб привабити туристів?

Тернопільський Став у Небезпеці

«В жарку погоду, коли цвітуть водорості, водити туристів до ставу соромно, адже запах в буквальному сенсі “збиває з ніг”, — зауважує краєзнавець Тарас Циклиняк, який часто провадить екскурсії Тернополем і для українських, і для іноземних туристів. — Щодо потенціалу ставу як туристичного об’єкта, то нічого, крім пішої прогулянки та катерів, турист на набережній не бачить. Мені здається, що головна проблема — це брак інформації. Дуже часто гості дивуються, чому, маючи таку величезну водойму в центрі міста, ми сповна не використостовуємо її потенціал. Тернопільський став стане по-справжньому привабливим тоді, коли у Тернополі звернуть увагу на туристів і створять для них відповідні умови».

Програма порятунку

Цього літа через посуху і ремонтні роботи на дамбі рівень води у ставі помітно знизився. Крім того, громадські активісти виявили багато незаконних стоків і, оприлюднивши цю інформацію, почали бити на сполох у ЗМІ.

Врешті-решт у міській раді постановили взятися за вирішення цієї проблеми. Було створено спеціальну комісію, яка розробила програму не лише порятунку озера, але також і його розвитку як туристичного об’єкта.

«Комплексного підходу до утримання ставу не було ніколи, — розповідає заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра. — Зазвичай те, що стосувалося озера, робилося стихійно, хаотично і безсистемно. В середині 70-х років на Тернопільському водосховищі були проведені останні оздоровчі заходи. Тоді вдалося до кінця 80-х років оздоровити його екосистему».

Відтоді минуло чимало часу. У водойми змінювалися балансоутримувачі. Сьогодні вона належить до КП «Об’єднання парків культури та відпочинку м.Тернополя». Тут почали проводити чемпіонати України і світу з водно-моторного спорту. Тож забрудненість озера та інші «недуги» змусили чиновників, громадськість і науковців об’єднати зусилля.

«Було створено робочу групу, яка взялася за розробку програми оздоровлення гідроекосистеми Тернопільського ставу. Вона складається з трьох частин: екологічної, інфраструктурної та спортивної, — додає Леонід Бицюра. — За оцінками фахівців, наш став зараз перебуває на етапі вмирання. Якщо не буде відновлення екосистеми, то, за різними оцінками, за 7-10 років воно перетвориться в болото. Фахівці говорять про відсутність достатнього температурного та біологічного обміну. Тож зволікати не можна. Для розв’язання проблеми ми використовуємо як українські, так і європейські напрацювання. Зокрема, ми спілкувалися з фахівцями з польського міста Ольштин, які поділилися своїм досвідом очищення водойм».

У міській раді визнають: проблема несанкціонованих стоків таки існує, і без її вирішення не вдасться оздоровити екосистему водосховища.

«Однак основне забруднення відбувається через ливневі дощові каналізації, які проходять через все місто, — пояснює Леонід Бицюра. — Накопичені з них стоки потрапляють у став. Необхідна попередня очистка цих вод. Для цього потрібно спорудити локальні очисні споруди».

Потрібен комплексний підхід

Екологічну складову програми поліпшення екологічного стану водойми розробив науковець Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, доктор біологічних наук Василь Грубінко, який давно вивчає це питання.

«Насамперед, — наголошує він, — мова повинна йти не лише про гідроекосистему Тернопільського ставу, який одинично “ремонтувати” немає сенсу. Ми повинні займатися очисткою від Івачівських ставів аж до очисних споруд “Велика Березовиця – Острів”, включно з водоймами парку Топільче. Це є цілісна екосистема. Якщо ми лише очистимо став, а туди знову почнуть стікати нечистоти, то це абсолютно не змінить ситуацію. Тому я подав програму з послідовним алгоритмом робіт. Його порушувати не можна, як, приміром, не можна сіяти, якщо не зорав».

Справді, у програмі порятунку все розкладено по поличках — що, коли і в якій послідовності робити. Розпочинати треба вже навесні, адже стан водойми з кожним роком погіршується.

«Щоб покращити екологічну ситуацію Тернопільського водосховища, необхідно упорядкувати прибережні території ставу, — переконаний Василь Грубінко. — Зокрема, йдеться про паспортизацію та оптимізацію водозливних та каналізаційних колекторів, дотримання вимог щодо фітосанітарної зони узбережжя, впорядкування зон відпочинку та пляжів, фільтрацію води, яка потрапляє у став, для вилучення з неї шкідливих домішок, встановлення фонтану або декількох фонтанів на водоймі для забезпечення киснем аеробних  організмів, зменшення органічного забруднення, унаслідок чого зменшиться частка синьо-зелених водоростей у водоймі, які викликають “цвітіння води”, створення системи біоплато вздовж греблі у поєднанні з аераційними фонтанами для очищення господарсько-побутових, виробничих стічних вод та забрудненого поверхневого стоку, що не вимагає значних витрат електроенергії, адже в основу технології покладені природні процеси самоочищення, властиві водним та навколоводним екосистемам».

  1. Перший етап програми — оцінка процесів формування стійкості та самоочисної здатності екосистеми ставу. Зокрема, йдеться про виявлення джерел забруднення, рівня їх токсичності та їх вплив на життєдіяльність водойми, їх накопичення.
  2. Другий етап — інженерні та гідротехнічні заходи, які реалізовуватимуть у 2017–2018 рр. Йдеться про очищення донних відкладень (намулу) вздовж греблі на відстані 25–30 м від дамби. Впорядкування колекторно-зливних систем, рекультивація пляжів, створення біоплато, зменшення кількості водних каналів у парку «Топільче» для пришвидшення водообміну і зменшення «цвітіння» водоростей та інші заходи.
  3. Третій етап — гідробіологічні заходи, які планують здійснювати у 2018 році. Йдеться про заселення екосистеми рослинами, молюсками-фільтраторами (наприклад, Дрейссена), які вбиратимуть шкідливі речовини, фільтруватимуть воду й насичуватимуть її киснем, насамкінець — зарибнення водойми рослиноїдними і всеїдними рибами. Останніми роками два рази у став підселяли (випускали) кілька тонн малька, щоб він з’їв усі водорості. Але зрозуміло, що він їх не може з’їсти, бо вони токсичні, він просто від них гине.

Якщо здійснити всі ці заходи, то стан Тернопільського водосховища однозначно поліпшиться і ми відреґулюємо на майбутнє водну екосистему нашого міста, що виконує дуже важливі для нашого життя функції: кліматоутворюючу, рекреаційну, а в перспективі може мати рибогосподарське та біотехнологічне значення (створення планктонних полів для вирощування корисних водоростей).

Спеціальна комісія вже закінчує розробку екологічної складової. Далі — розробка проекту і кошторису та опрацювання інфраструктурної та спортивної складової. Вже у цьому бюджеті депутати планують закласти кошти на заходи для оздоровлення Тернопільського ставу. Однак чи будуть вони ефективні, якщо не змінювати екологічну політику міста?

Активіст громадської організації «Скеля» Андрій Об’єщик обурюється: 750 вантажівок снігу, який зібрали з усього міста, вивезли у прибережну смугу, ті гори снігу топилися протягом останніх днів, і всі нечистоти потрапили в озеро. «Рибалки відзняли відео, на якому видно, що на поверхні водойми, неподалік чорних снігових горбів, є маслянисті плями, — розповідає активіст. — Ми викликали екологів, і вони взяли проби води і ґрунту. Наразі чекаємо результатів. Дане місце не є відведене під складування снігу, тому не розумію дій міської влади. Навіщо тоді боротися за очищення озера і водночас його забруднювати. Це імітація турботи про природу…»

Сподіваємося, здоровий глузд таки переможе і Тернополю вдасться врятувати свою водну перлину від перетворення на болото.

Новини та події в Тернополі на провідному інформаційному порталі MistoOnline Тернопіль. Слідкуйте за новинами Тернополя на сайті міста MistoOnline та долучайтеся до наших груп і сторінок у ВКонтакті, Однокласники і Фейсбук.

Джерело: Збруч

Залишити відповідь